Гепатит С: що потрібно знати про цю хворобу

Вірус гепатиту С спричиняє запалення печінки, яке може протікати в гострій або хронічній формі. Це гемотрансмісивний вірус, тобто той, зараженням яким відбувається через кров.

За даними Всесвітньої організації здоров’я, хронічний вірусний гепатит С мають близько 20% світового населення. На 2023 рік – близько 58 млн осіб. Але знають про свій діагноз далеко не всі. В Україні з 2022 року кількість хворих на гепатит С значно збільшилася у зв’язку з військовими діями. Поранення, переливання крові, операції в екстрених умовах – усе це підвищує ризик інфікування. В умовах війни медики не володіють точною інформацією щодо зараження гепатитом С. Статистика до 2022 року перевищувала 1 млн 300 тисяч людей, з яких на медичному обліку перебувало лише 7%.

Викликає гепатит С РНК-вірус. Найчастіше він передається парентерально, тобто без участі ШКТ (шлунково-кишкового тракту), через кров, зокрема через ін’єкції. Тому хвороба часто діагностується в наркоманів, які використовують один шприц. Серед типових симптомів: втрата апетиту, слабкість, жовтяниця. При цьому вірусний гепатит може протікати й безсимптомно.

Хронічна форма гепатиту С розвивається в 75% випадків. Вона може стати причиною цирозу печінки (20-30% випадків), рідше – гепатоцелюлярної карциноми (первинного раку печінки). Діагностика проводиться на підставі серологічних досліджень. Хронічний гепатит С, як правило, протікає без симптомів або доброякісно.

Профілактика інфікування – основний метод зниження ризику зараження гепатитом С, оскільки ефективної вакцини проти нього сьогодні не існує.

Шляхи зараження гепатитом С і симптоми

З огляду на вищесказане, дуже важливо знати, як передається гепатит С, оскільки з цього приводу досі існує безліч хибних уявлень.

Перше, що необхідно запам’ятати: зараження відбувається під час контакту з кров’ю. Крім ін’єкцій, переливань крові без скринінгу крові, вірус гепатиту С може потрапляти в кров під час використання нестерильних інструментів під час нанесення татуювань, операцій пірсингу, а також під час багаторазового використання інтраназальних трубочок для вживання наркотиків.

Статевий спосіб передачі або від матері до дитини трапляються рідко (приблизно 6 випадків зі 100). Через грудне молоко, воду, продукти та повітряно-крапельним шляхом гепатит С не передається. Неможливо заразитися ним і під час контактів у побуті: обіймів, спільного прийому їжі, через напої та поцілунки. Тому відповідь на одне з поширених запитань “Чи передається гепатит С через слину?”, теж негативна.

Як же проявляється гепатит С? Симптоми у тих, хто заразився, можуть бути такі:

• підвищення температури;
• відсутність апетиту;
• швидка стомлюваність;
• нудота, блювота;
• біль у суглобах;
• біль у ділянці черевної порожнини;
• потемніння сечі;
• пожовтіння шкіри,
• склерит очей.

Виявивши в себе перелічені ознаки, не варто панікувати. Симптоми не є підставою для постановки діагнозу, без лабораторних досліджень.

Перебіг хвороби

Якщо аналізи все-таки підтвердили розвиток хвороби, то починати лікувати гепатит С потрібно якомога раніше, щоб запобігти важкому ураженню печінки. Для цього застосовуються противірусні препарати.

Багато тих, хто заразився, не підозрюють про інфікування і часто шоковані діагнозом, оскільки гострі випадки вірусного гепатиту С зазвичай протікають без симптомів. Але в більшості випадків це не призводить до небезпечних для життя наслідків. Приблизно у 70% інфікованих розвивається хронічна інфекція.

У перші тижні після зараження симптоми, як правило, не з’являються. Часто гепатит С, інкубаційний період якого від двох тижнів до півроку, виявляють під час скринінгу крові донорів, наркоманів.

Діагностика гепатиту С

Виявити хворобу самостійно не вийде. За перших підозр необхідно звертатися в клініку. Аналізи на гепатит С це:

• серологічне тестування;
• визначення РНК вірусу гепатиту С.

Під час первинного виявлення гострого гепатиту необхідно виключити інші захворювання, які спричиняють жовтяницю.

Для діагностики проводять тести на гепатит С і виявлення вірусів гепатиту А, В і С:

• наявність антитіл до серцевинного антигену вірусу гепатиту В класу IgM (анти-НВс IgM);
• імуноглобуліну класу М антитіла до вірусу гепатиту А (анти-HAV-IgM);
• поверхневого антигену гепатиту В (HBsAg);
• присутність антитіл до вірусу гепатиту С (anti-HCV) і РНК вірусу гепатиту С.

У разі позитивного результату тесту на анти-ВГС вимірюють РНК ВГС. Це робиться для того, щоб відрізнити активну інфекцію гепатиту С від перенесеної раніше.

Антитіла до вірусу гепатиту С в сироватці крові означають хронічну, вже перенесену або гостру інфекцію, за якої антитіла часто з’являються протягом двох тижнів, а інколи й пізніше.

Наслідки зараження гепатитом

Усіх інфікованих, природно, турбує питання, чи лікується гепатит С. Так, ця хвороба виліковна. Сьогодні існують ефективні способи боротьби з нею. Хоча в деяких випадках у разі первинного інфікування лікування не потрібне. Це пов’язано з тим, що в деяких людей імунна система бореться з інфекцією самостійно.

За хронічного гепатиту С лікування є обов’язковим! Що стосується ймовірності значного погіршення здоров’я за цього діагнозу, то за наявності хронічної форми ризик розвитку цирозу печінки протягом 20 років становить від 15% до 30%.

Згідно з даними ВООЗ, у 2019 році у світі від гепатиту С померло близько 290 тисяч осіб. У більшості випадків причиною смерті стали цироз печінки і гепатоцелюлярна карцинома (первинний рак печінки).

Зазвичай шанси на отримання стійкої вірусологічної відповіді залежать головним чином від таких факторів:

• ВГС генотип;
• ступінь фіброзу печінки;
• реакція на попереднє лікування.

Без проведення терапії у людей, які мають хронічний гепатит, печінка поступово руйнується. Тому його не можна не лікувати.

Гепатит С: хто в зоні ризику?

Великі шанси заразитися гепатитом С, насамперед, мають:

• наркомани, які робили ін’єкції, вдихали наркотик через трубочки. Навіть якщо це вже давно в минулому;
• медпрацівники, які отримали укол голкою, що була використана для забору крові пацієнта з гепатитом С або введення йому лікарського препарату;
• люди, які ведуть безладне статеве життя;
• новонароджені діти матерів, у яких діагностовано ВГС;
• люди з ВІЛ.

Часто люди не мають достатніх знань про те, чим небезпечний гепатит С, і внаслідок цього стають його жертвами. Хоча запобігти інфікуванню дає змогу елементарна обережність і заходи безпеки.

Якщо зараження все ж сталося, необхідно одразу ж починати лікувати гепатит С. Симптоми у жінок і у чоловіків не мають кардинальних відмінностей. А ось у дітей хвороба протікає набагато важче і з симптомами, які зазвичай не проявляються у дорослих людей.

Важливо знати, що гепатит С під час вагітності не вимагає її переривання. Передача вірусу від матері дитині відбувається не так часто, як при деяких інших захворюваннях. Якщо вагітна жінка має антитіла до HCV, це означає, що її організм уже знайомий із вірусом. У такому разі ризик інфікування дитини становить 1,7%.

Гепатит С в залежних

Перебіг хвороби у нарко- та алкозалежних ускладнюється тим, що їхній організм, особливо печінка, виснажений впливом наркотиків і алкоголю. Також ослаблений імунітет. Тому гепатит С у наркоманів потребує лікування в обов’язковому порядку. Перш за все, вони потребують терапії для відновлення фізичного стану, природного захисту – імунної системи. Одужання можливе тільки за умови повної відмови від алкоголю або наркотиків.

За статистикою, близько 40% ін’єкційних наркоманів мають вірусний гепатит. Через кров вони також заражаються ВІЛ-інфекцією. Такі комбінації хвороб вимагають від медиків особливої уваги, бо без власного імунітету людина дуже вразлива.

Лікування гепатиту С

Лікування хвороби проводять за допомогою антивірусних препаратів. Зокрема, софосбувіру та даклатасвіру або софосбувіру з ледіпасвіром. Іноді призначається терапія з трьох препаратів. Наприклад, інтерферон/рибавірин/поліоксидоній. Лікар складає план призначень, зважаючи на те, чи проводилося лікування раніше, чи дало воно результати тощо.

Той факт, що в деяких випадках лікування не призначається, дає підґрунтя для дискусій на тему, чи може гепатит С пройти сам. Саме по собі таке формулювання дуже спірне. Людина може мати хронічну форму без симптомів і непогано почуватися довгі роки, але це зовсім не означає, що хвороба “пройшла”. Без лікування стан людини хоч і не стрімко, але погіршуватиметься. У хворого є ризик цирозу, раку печінки, печінкової недостатності. Своєчасне проведення необхідних заходів дає змогу в 95% випадків перемогти гепатит С. Скільки коштує лікування? Відповідь на це запитання залежить від стану пацієнта і того, як довго і які препарати він приймає. У середньому курс лікування від гепатиту С в Україні становить близько 100 тисяч грн. Чим і пояснюються низькі темпи боротьби з інфекцією.

Життя після: реабілітація та дієта

Протягом 6 місяців після лікування не можна піднімати важкі речі та за можливості обмежувати фізичні навантаження. Дуже хороші результати дає зміна способу життя, харчування та дотримання рекомендацій лікаря. Так організм швидше відновлюється і не залишає шансу хворобі.

У пацієнтів з діагнозом “гепатит С”, наслідки не проходять за одним сценарієм. У зв’язку з цим потрібно обов’язково перебувати на спостереженні у лікаря, який може помітити важливі зміни, навіть за гарного самопочуття.

Дізнавшись про те, що у вас гепатит С, починайте лікування – препарати працюють дуже ефективно.